-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | партне́р | партне́ри |
родовий | партне́ра | партне́рів |
давальний | партне́рові, партне́ру | партне́рам |
знахідний | партне́ра | партне́рів |
орудний | партне́ром | партне́рами |
місцевий | на/у партне́рові, партне́рі | на/у партне́рах |
кличний | партне́ре | партне́ри |
Словник синонімів
КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Н діал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИК заст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох). Мій компаньйон погано знав німецьку мову і добре упрів, поки ми покінчили наші справи (М. Коцюбинський); - На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами, примусили зайти до хати бандитського підсобника Герпініна (Ю. Мельничук); Де ж бачив ти, щоб у грі партнер з партнером Поводився як ворог? (В. Еллан); Малечі у вдови було чимало. Частину поля віддавала половинщикам, та ся частина все меншала (Ганна Барвінок).
ПАРТНЕ́Р (у танцях), КАВАЛЕ́Р розм. Тоня все ще літає у вальсі із своїм фізкультурником, збуджено грає очима до партнера (О. Гончар); Леся обережно зняла зі свого плеча ревізорову руку, мовчки подивилась в обличчя свого кавалера (М. Хвильовий).