пантувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив пантува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   панту́ймо
2 особа панту́й панту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пантува́тиму пантува́тимемо, пантува́тимем
2 особа пантува́тимеш пантува́тимете
3 особа пантува́тиме пантува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа панту́ю панту́ємо, панту́єм
2 особа панту́єш панту́єте
3 особа панту́є панту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
панту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пантува́в пантува́ли
жін. р. пантува́ла
сер. р. пантува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пантува́вши