пантувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | пантува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | панту́ймо | |
2 особа | панту́й | панту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | пантува́тиму | пантува́тимемо, пантува́тимем |
2 особа | пантува́тимеш | пантува́тимете |
3 особа | пантува́тиме | пантува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | панту́ю | панту́ємо, панту́єм |
2 особа | панту́єш | панту́єте |
3 особа | панту́є | панту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
панту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | пантува́в | пантува́ли |
жін. р. | пантува́ла | |
сер. р. | пантува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
пантува́вши |