панотців 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний панотці́в панотце́ва панотце́ве панотце́ві
родовий панотце́вого панотце́вої панотце́вого панотце́вих
давальний панотце́вому панотце́вій панотце́вому панотце́вим
знахідний панотці́в, панотце́вого панотце́ву панотце́ве панотце́ві, панотце́вих
орудний панотце́вим панотце́вою панотце́вим панотце́вими
місцевий на/у панотце́вому, панотце́вім на/у панотце́вій на/у панотце́вому, панотце́вім на/у панотце́вих