-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив пальну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пальні́мо, пальні́м
2 особа пальни́ пальні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пальну́ пальнемо́, пальне́м
2 особа пальне́ш пальнете́
3 особа пальне́ пальну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. пальну́в пальну́ли
жін.р. пальну́ла
сер.р. пальну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пальну́вши

Словник синонімів

СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИрозм.,СМАЛИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИпідсил. розм., ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ДОВБА́ТИпідсил. розм.,ДОВБТИ́підсил. розм. (уперто й методично - перев. з гармат); СТРОЧИ́ТИ, ТАТА́КАТИрозм., ТА́КАТИрозм., ТАТА́ХКАТИрозм. (з кулемета, автомата); СТУ́КАТИ (неголосно, на відстані); СТУГОНІ́ТИ (безперервно і сильно); ПОСИЛА́ТИ (із сл. куля, снаряд і т. ін.). - Док.: ви́стрелити, стре́льнути[стрі́льну́ти], уда́рити[вда́рити], ви́палити, лу́пнути, чесну́ти, чесону́ти, вгати́ти, довбну́ти, довбону́ти, пальну́ти, палахнутирозм.прострочи́ти, тата́кнути, тата́хнути, сту́кнути, посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); - Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); [Кряж:] То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і - по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); - Як почнуть артпідготовку - кожна батарея знає, по якому [доту] їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). - Пор. 2. ба́хнути.