палахкотливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний палахкотли́вий палахкотли́ва палахкотли́ве палахкотли́ві
родовий палахкотли́вого палахкотли́вої палахкотли́вого палахкотли́вих
давальний палахкотли́вому палахкотли́вій палахкотли́вому палахкотли́вим
знахідний палахкотли́вий, палахкотли́вого палахкотли́ву палахкотли́ве палахкотли́ві, палахкотли́вих
орудний палахкотли́вим палахкотли́вою палахкотли́вим палахкотли́вими
місцевий на/у палахкотли́вому, палахкотли́вім на/у палахкотли́вій на/у палахкотли́вому, палахкотли́вім на/у палахкотли́вих

Словник синонімів

ГАРЯ́ЧИЙ (про сонце, вогонь тощо - який дає багато тепла), ЖАРКИ́Й, ПЕКУ́ЧИЙ, ПАЛЮ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, ПАЛАХКОТЛИ́ВИЙ, ШПАРКИ́Й. Молоде пагіння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору (І. Нечуй-Левицький); Беруть руду, кладуть у піч - в огненні пащі домен, де безперервно день і ніч жаркий палає пломінь (Н. Забіла); Весняне сонце ще не було пекуче, воно лиш приємно пригрівало живим теплом (О. Гончар); Палюче сонце висить над степом, нерухоме повітря пашить жаром (М. Коцюбинський); Високо над головами сонце, сліпучо-барвисте й палке (Є. Кротевич); Палахке сонце знялося над ними.. і вже починало смажити своїм майже прямовисним промінням (І. Ле); Над морем уставало яскраве, палахкотливе, вмите свіжими хвилями солоне сонце (О. Донченко); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко).