-1-
іменник чоловічого роду
(кілок)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́кіл па́коли
родовий па́кола па́колів
давальний па́колу, па́колові па́колам
знахідний па́кіл па́коли
орудний па́колом па́колами
місцевий на/у па́колі на/у па́колах
кличний па́коле* па́коли*

Словник синонімів

КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛдіал.,КО́ЛИКдіал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари);ТИНИ́НАрозм. (палиця, витягнена з тину); ШТИЛЬ (перев. для носіння соломи, сіна); ПІКЕ́Т (невеликий кілочок з номером, забитий у землю для нівелювання); ПРИ́КІЛ, ПРИКІЛОКрозм.,ПРИ́КОЛЕНЬдіал. (вбитий у землю). Хтось грюкає кілком по запорах (А. Головко); Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки (М. Коцюбинський); Крамницю знову замкнули, дід Кузьма забив круг неї чотири паколи і обснував їх мотузом (В. Кучер); Вмерти на палі - то не слава. Примусити ворога вмерти - ото слава! (Н. Рибак); Хлопці облишили штилі, стовпилися цікаві біля містка, стежачи, як направляє Білограй крутим узвозом коня (Ю. Мушкетик); Тут саме життя підіймає, бо рано починається трудовий день тих, хто споруджує канал. Роботи ведуться в глибині степу, між пікетами, що їх і Ліна розставляла теж (О. Гончар); Стоять прикілки у тину височенькі (Словник Б. Грінченка).