падлючити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив падлю́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   падлю́чмо
2 особа падлю́ч падлю́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа падлю́читиму падлю́читимемо, падлю́читимем
2 особа падлю́читимеш падлю́читимете
3 особа падлю́читиме падлю́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа падлю́чу падлю́чимо, падлю́чим
2 особа падлю́чиш падлю́чите
3 особа падлю́чить падлю́чать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
падлю́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. падлю́чив падлю́чили
жін. р. падлю́чила
сер. р. падлю́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
падлю́чивши