-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́водок па́водки
родовий па́водка па́водків
давальний па́водку, па́водкові па́водкам
знахідний па́водок па́водки
орудний па́водком па́водками
місцевий на/у па́водку, па́водкові на/у па́водках
кличний па́водку* па́водки*

Словник синонімів

ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯрідше,ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯрозм., РОЗЛИ́ЙВОДАрозм., РОЗЛИ́Врозм. рідко, ПА́ВІДЬдіал., ВИ́ЛИВдіал., ПОЛОВІ́ДДЯдіал.; ПОТО́П, ПОТО́ПАдіал. (велика повінь). Хлюпочуть неспокійні ріки, Голубою повінню налиті (Д. Луценко); Поступово річка зверталася до лісу. В місцях, які заливалися весняною повіддю, ліс був листвяний, далі - сосновий (П. Автомонов); Весною було дуже велике повіддя в Росі, що й люди такого повіддя не запам’ятали (І. Нечуй-Левицький); Скреслі в паводок льоди Зійшли з великої води (Л. Забашта); Все бачене в дорозі: ..весняна могутня розкіш Волги в водопіллі, заволзькі чорні землі, моторошно пустельний степ - все змішалося в якийсь строкатий хаос (З. Тулуб); Розпінився Рівчак весною в половодді, Сміявсь над Річкою, що потиху текла (Л. Боровиковський); Розбудила [весна] гомінкі ручаї, сховала під розлийводою доли (Ю. Мушкетик); На мене осінь хлинула, як павідь На луг низький... (Д. Павличко); Кожен ґазда шукає сухіше місце під хату, заслонене від вітрів, виливу потоків (В. Гжицький); Все збирався [челядин] у путь, Тілько ждав, як спадуть Степовії річки з половіддя (І. Манжура); Веселих пташок у гаях пересвист, І села, й ліси - все в веснянім потопі! (І. Нехода); Ті могутні наші води, Мов гірські потоки рвучі, Мов великая потопа, Хай на неї бухнуть всі! (І. Франко).