-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив окида́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   окида́ймо
2 особа окида́й окида́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа окида́тиму окида́тимемо, окида́тимем
2 особа окида́тимеш окида́тимете
3 особа окида́тиме окида́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа окида́ю окида́ємо, окида́єм
2 особа окида́єш окида́єте
3 особа окида́є окида́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
окида́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. окида́в окида́ли
жін. р. окида́ла
сер. р. окида́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
окида́вши

Словник синонімів

ОГЛЯ́НУТИ[ОБГЛЯ́НУТИ] (подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу), ОБДИВИ́ТИСЯ, ОБГЛЕ́ДІТИ[ОГЛЕ́ДІТИрідше], ОЗИРНУ́ТИ[ОБЗИРНУ́ТИрідше], ОКИ́НУТИ, ПРОВЕСТИ́, ПРОБІ́ГТИ, ПРОЙТИ́СЯ, ПОГЛЯ́НУТИперев. із сл. оком, очима, зором, поглядом, ОГЛЯ́ДІТИ[ОБГЛЯ́ДІТИ]рідше; ОБРЕВІЗУВА́ТИ (надто уважно). - Недок.: огляда́ти[обгляда́ти], обдивля́тися, озира́ти[обзира́ти], окида́ти, прово́дити, пробіга́ти, прохо́дитися, прохо́джуватися, проходжа́тисярозм.Орлюк оглянув своїх гостей (О. Довженко); Замовк він, а очима пильно обглянув дівча з ніг до голови (А. Головко); - Хіба ти голодна чи холодна? Он як тебе наряджено. - Вона пильно обдивилася свій одяг (Панас Мирний); Микола Чубак озирнув похмурий натовп мужиків (Г. Епік); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (О. Гончар); Єремія оглядів її [Тодозю] гострим оком в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Зустрівши на платформі матроса.., Большаков обревізував його з напису на кашкеті до калош на босих ногах (Ю. Яновський). - Пор. 1. огляда́ти.

Словник фразеологізмів

окида́ти / оки́нути ду́мкою. Роздумувати над чимсь, обдумувати, обмірковувати щось. Спокійно окинув думкою: — Ні, тепер уже ніщо не стане на заваді… (С. Васильченко).

окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний).

окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний).

окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний).