одідичити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | одіди́чити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одіди́чмо | |
2 особа | одіди́ч | одіди́чте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одіди́чу | одіди́чимо, одіди́чим |
2 особа | одіди́чиш | одіди́чите |
3 особа | одіди́чить | одіди́чать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | одіди́чив | одіди́чили |
жін.р. | одіди́чила | |
сер.р. | одіди́чило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
одіди́чивши |