одвоювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одвоюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одвою́ймо | |
2 особа | одвою́й | одвою́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одвою́ю | одвою́ємо, одвою́єм |
2 особа | одвою́єш | одвою́єте |
3 особа | одвою́є | одвою́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | одвоюва́в | одвоюва́ли |
жін.р. | одвоюва́ла | |
сер.р. | одвоюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
одвойо́ваний | ||
Безособова форма | ||
одвойо́вано | ||
Дієприслівник | ||
одвоюва́вши |