-1-
дієслово доконаного виду
(приголомшити) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив оголо́мшити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оголо́мшмо, оголо́мшімо
2 особа оголо́мш, оголо́мши оголо́мште, оголо́мшіть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оголо́мшу оголо́мшимо, оголо́мшим
2 особа оголо́мшиш оголо́мшите
3 особа оголо́мшить оголо́мшать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оголо́мшив оголо́мшили
жін.р. оголо́мшила
сер.р. оголо́мшило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оголо́мшений
Безособова форма
оголо́мшено
Дієприслівник
оголо́мшивши

Словник синонімів

ПРИГОЛО́МШУВАТИ (сильним ударом, звич. по голові, доводити до стану непритомності), ОГЛУ́ШУВАТИ[ОГЛУША́ТИ], ПРИГЛУ́ШУВАТИ[ПРИГЛУША́ТИ], ГЛУШИ́ТИрозм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИрозм., ОГОЛО́МШУВАТИдіал. - Док.: приголо́мшити, оглуши́ти, приглуши́ти, ошеле́шити, оголо́мшити, заголо́мшитидіал.пришоло́митидіал.Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили вартового (І. Муратов); Сахно шарпнулася, удар у тім’я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич); Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик); Рибу глушать залізним шкворнем по голові (Л. Смілянський); - Буна дзіва! - сказав я йому і ошелешив прикладом по голові ... (О. Гончар).
ПРИГОЛО́МШУВАТИ (про чиїсь дії, слова, збіг обставин тощо - ставити когось у скрутне становище), ПРИБИВА́ТИрозм., ПРИШИБА́ТИрозм., ПРИВ’Я́ЛЮВАТИрозм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИдіал. - Док.: приголо́мшити, приби́ти, пришиби́ти, пришибнути, прив’яли́ти, ошеле́шити, оголо́мшити. Раптовість удару так приголомшила ворога, що колона змішалася (Ю. Бедзик); Несподівана поява Матвія прибила його (Мирослав Ірчан); Не хочеться за діло взятись, наче не її руки, - ...так журба пришибла (Ганна Барвінок); Вона ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик); Він міркував собі, що коли у Бенедя що злого на думці, то таке пряме питання оголомшить і змішає його (І. Франко).