-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив огляда́тися, огляда́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   огляда́ймося, огляда́ймось
2 особа огляда́йся, огляда́йсь огляда́йтеся, огляда́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа огляда́тимуся, огляда́тимусь огляда́тимемося, огляда́тимемось, огляда́тимемся
2 особа огляда́тимешся огляда́тиметеся, огляда́тиметесь
3 особа огляда́тиметься огляда́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа огляда́юся, огляда́юсь огляда́ємося, огляда́ємось, огляда́ємся
2 особа огляда́єшся огляда́єтеся, огляда́єтесь
3 особа огляда́ється огляда́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
огляда́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. огляда́вся, огляда́всь огляда́лися, огляда́лись
жін. р. огляда́лася, огляда́лась
сер. р. огляда́лося, огляда́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
огляда́вшись

Словник синонімів

ЗВАЖА́ТИна кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь),УВАЖА́ТИ[ВВАЖА́ТИ]на кого-що, РАХУВА́ТИщо і без додатка,УРАХО́ВУВАТИ[ВРАХО́ВУВАТИ]що і без додатка,РАХУВА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПОТУРА́ТИна кого-що і без додатка, перев. з запереченням н е, ВА́ЖИТИрідко,ЧИ́СЛИТИСЯз ким-чим, діал.,ТУРА́ТИна кого-що, діал.;ПРИСЛУХА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОГЛЯДА́ТИСЯна кого-що (враховувати чиюсь точку зору на кого-, що-небудь). - Док.: зва́жити, ува́жити[вва́жити], урахува́ти[врахува́ти], порахува́тися, прислу́хатися. - І в мене потреби дедалі ростуть і ростимуть, союзники мусять зважати на це (О. Гончар); [Лизогуб:] Нам потрібен такий гетьман, що об’єднує увесь народ, щоб на нас вважали у Варшаві (О. Корнійчук); - В дійсності Кузь, може, хоч і не злодій, але й не такий, щоб рахуватися з його думкою (Григорій Тютюнник); Далі - взялися за мене. Не порахувалися навіть, що каліка (В. Логвиненко); Важимо на ваші літа й присуд той відкладемо (І. Ле); Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір.. не любити (О. Кобилянська); Поки що моє діло робити, ні на кого не оглядаючись, окрім Вас (Леся Українка).
ОГЛЯДА́ТИСЯ[ОБГЛЯДА́ТИСЯрідше] (обертаючись, дивитися назад), ОЗИРА́ТИСЯ[ОБЗИРА́ТИСЯрідше]. - Док.: огля́нутися[обгля́нутися][обгля́дітися], озирну́тися[обзирну́тися]. Узявся за плуг - не оглядайся назад (прислів’я); Не обглядалася [Параска]: їйздавалося, що несе щось страшно тяжке на плечах (О. Кобилянська); Хтось іде за мною. Я поквапливо озирався (Є. Гуцало); Аж гілка трусь! Я обзираюсь - передо мною пан стоїть (І. Франко).
ПОБО́ЮВАТИСЯчого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯпідсил., ОГЛЯДА́ТИСЯна що, ОПА́СУВАТИСЯдіал. - Док.: побоя́тися, убоя́тися[вбоя́тися]заст.уроч, оглянутися. Я побоююсь, що дивосвіт шістдесятих років під мертвим пером буде перекладений на мову трюїзмів, ..заснований догадками і плітками (Є. Сверстюк); - Арсене, - обізвалась непевно Килина, боячись порушувати тишу (Є. Гуцало); - Вбоїться за небагатим бути небога, чи що? (Марко Вовчок); Я був слабий, лякався навіть, чи не неврастенія починається в мене! (А. Кримський); - Що ж вам заспівати? - ще остерігається Левко, щоб не обдурили його (М. Стельмах); Страшуся я, коли Дивлюсь на руки неумілі. А чи злетіть вони б змогли У буревій на гребінь хвилі? (М. Нагнибіда); Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру (М. Рильський); Хоч і втішалася вона з ним цілуванням-милуванням, усе чогось ніби опасувалась, а чого - й сама не знала (переклад М. Лукаша).
РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що і без додатка (уважно оглядаючи, ознайомлюватися з кимсь, чимсь), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИрозм.,РОЗЗИРА́ТИСЯрозм.;ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що і без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому і без додатка,ПРИЗИРА́ТИСЯдіал., ПРЯГТИ́[ПРЯ́ЖИТИ]на кого-що, діал. (намагаючись краще розглядіти, пізнатикогось, щось); ОГЛЯДА́ТИСЯ[ОБГЛЯДА́ТИСЯрозм.], ОЗИРА́ТИСЯ[ОБЗИРА́ТИСЯрозм.] (навколо себе). - Док.: роздиви́тися, обдиви́тися, розгляді́тися[розгля́нутися], роззирну́тися, придиви́тися, пригляді́тися, пригле́дітисярозм.огля́нутися, огле́дітисярозм.огляді́тися рідкообгляді́тися, обгля́нутися, озирнутися, обзирну́тися. Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п’ят і щось зважувала (Я. Баш); Він почав обдивлятися навкруги (Панас Мирний); Артем, гріючи руки біля комина, розглядався по хаті (А. Головко); Парубки пильно розглядали по хаті (С. Васильченко); Кирик сидів закам’яніло, не роззирався довкола (П. Загребельний); Бачив [кобзар] перед собою сивуватого генерала, що придивлявся до всіх уважним поглядом, начебто впізнавав знайомих (С. Журахович); Приглядався [Сашко] до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський); Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Б. Грінченка); І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок).

Словник фразеологізмів

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

огляда́тися / огля́нутися наза́д. Пригадувати минуле, прожите, оцінюючи його з погляду сучасності. Сей день [роковини] завжди якось неприємний, бо мимоволі оглядаюсь назад (Леся Українка).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).