-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив огле́дітися, огле́дітись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   огле́дьмося, огле́дьмось
2 особа огле́дься огле́дьтеся, огле́дьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа огле́джуся, огле́джусь огле́димося, огле́димось, огле́димся
2 особа огле́дишся огле́дитеся, огле́дитесь
3 особа огле́диться огле́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. огле́дівся, огле́дівсь огле́ділися, огле́ділись
жін.р. огле́ділася, огле́ділась
сер.р. огле́ділося, огле́ділось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
огле́дівшись

Словник синонімів

ЗВИ́КНУТИдо кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯз ким, рідше до кого-чого,ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого,ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯдо кого-чого і без додатка,АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОСВО́ЇТИСЯ з ким-чим і без додатка,ОБВИ́КНУТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КНУТИСЯз ким-чим і без додатка,ОБВИ́КТИСЯз ким-чим і без додатка,ВТЯГНУ́ТИСЯ[УТЯГНУ́ТИСЯ]у що і без додатка,ВТЯГТИ́СЯ[УТЯГТИ́СЯ]у що і без додатка,ОБІЗНА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПРИВИ́КНУТИрозм.,ПРИВИ́КТИрозм.,ПРИСВО́ЇТИСЯрозм.,ОБЖИ́ТИСЯрозм.,ОББУ́ТИСЯз чим і без додатка,розм.,ОЗВИЧА́ЇТИСЯрозм.,ОГО́ВТАТИСЯ[ОБГО́ВТАТИСЯ]перев. без додатка,розм.,ОБІМ’Я́ТИСЯрозм.,ОБТЕ́РТИСЯрозм.,ОГЛЕ́ДІТИСЯ[ОГЛЯ́ДІТИСЯ]розм.,ПРИГЛЯ́ДІТИСЯ[ПРИГЛЕ́ДІТИСЯ]розм.,ОБХОДИ́ТИСЯрозм.,ОБСВІ́ДЧИТИСЯдіал.,ОЖИ́ТИСЯдіал.,ПРИНАТУ́РИТИСЯдіал.; ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, ПРИТЕ́РТИСЯ, ПРИТЕРПІ́ТИСЯрозм. (перев. до неприємного). - Недок.: звика́ти, звика́тися, призвича́юватися, акліматизува́тися, осво́юватися, обвика́ти, обвика́тися, втя́гуватися[утя́гуватися], втяга́тися[утяга́тися], обізнава́тися, привика́ти, присво́юватися, обжива́тися, оббува́тися, озвича́юватися, ого́втуватися[обго́втуватися], обсві́дчуватися, ожива́тися, принату́рюватися, пристосо́вуватися, притира́тися, прите́рплюватися. Поступовоочі звикали до темряви (О. Гончар); Треба було.. звикатися з новою школою, з дітьми (С. Васильченко); Коли очі мої призвичаюються до темряви, я починаю примічати людей (П. Колесник); - Дмитре Івановичу!.. Ну як, голубе, обжився на новому місці? Додому не тягне? - Цілком акліматизувався (Ю. Збанацький); Тамара освоюється з поганим світлом і раптом бачить Женю і Галю (А. Хижняк); Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (І. Ле); Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою (А. Хорунжий); Дмитро трудно привикав до людей, а з Туром зійшовся легко, без внутрішньої напруги і незручності (М. Стельмах); Після.. ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (І. Нечуй-Левицький); - Це нічого, - думав він, - що я сплохував трохи на перший раз: привикну, придивлюсь, озвичаюсь... (С. Васильченко); Мешканці сорок дев’ятого номера поволі оговтувались. За кілька хвилин уже можна було розібрати, що в приміщенні є ліжко, невеличкий столик, два скалічені стільці (С. Добровольський); - Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Марко Вовчок); Подібно до інших, уже принатурилась [Ліда] до того, щоб жити в стані напнутих нервів, постійної настороги (О. Гончар).
РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що і без додатка (уважно оглядаючи, ознайомлюватися з кимсь, чимсь), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИрозм.,РОЗЗИРА́ТИСЯрозм.;ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що і без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому і без додатка,ПРИЗИРА́ТИСЯдіал., ПРЯГТИ́[ПРЯ́ЖИТИ]на кого-що, діал. (намагаючись краще розглядіти, пізнатикогось, щось); ОГЛЯДА́ТИСЯ[ОБГЛЯДА́ТИСЯрозм.], ОЗИРА́ТИСЯ[ОБЗИРА́ТИСЯрозм.] (навколо себе). - Док.: роздиви́тися, обдиви́тися, розгляді́тися[розгля́нутися], роззирну́тися, придиви́тися, пригляді́тися, пригле́дітисярозм.огля́нутися, огле́дітисярозм.огляді́тися рідкообгляді́тися, обгля́нутися, озирнутися, обзирну́тися. Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п’ят і щось зважувала (Я. Баш); Він почав обдивлятися навкруги (Панас Мирний); Артем, гріючи руки біля комина, розглядався по хаті (А. Головко); Парубки пильно розглядали по хаті (С. Васильченко); Кирик сидів закам’яніло, не роззирався довкола (П. Загребельний); Бачив [кобзар] перед собою сивуватого генерала, що придивлявся до всіх уважним поглядом, начебто впізнавав знайомих (С. Журахович); Приглядався [Сашко] до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський); Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Б. Грінченка); І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок).
СХАМЕНУ́ТИСЯ (раптом пригадати щось забуте, помітити якийсь недогляд), СПОХВАТИ́ТИСЯ, ОГЛЯ́НУТИСЯ, ОГЛЕ́ДІТИСЯрозм.,СХОПИ́ТИСЯ, ПОХОПИ́ТИСЯрозм. - Недок.: спохва́чуватися, схо́плюватися, похо́плюватися. Схаменувшись, що гостю з дороги треба відпочити, господар побажав йому на добраніч і провів його до відведеної кімнати (П. Кочура); Евеліна незчулася, як Бальзак виплигнув з ландо, огледілась, коли він був уже біля возів (Н. Рибак); Він мимоволі прискорював хід і випереджав о. Нестора, та по хвилі, похопившися, зупинявся серед дороги і дожидався старенького священика (І. Франко). - Пор. переду́мати.

Словник фразеологізмів

і не огля́нуся (не огле́дишся, не огле́димося і т. ін.). Мине небагато часу, дуже швидко. Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (М. Коцюбинський); — Се добрий тобі десь сон приснився,— каже свекруха.— Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок).

і не огля́нуся (не огле́дишся, не огле́димося і т. ін.). Мине небагато часу, дуже швидко. Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (М. Коцюбинський); — Се добрий тобі десь сон приснився,— каже свекруха.— Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок).