-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив оги́днути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оги́днімо, оги́днім
2 особа оги́дни оги́дніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оги́дну оги́днемо, оги́днем
2 особа оги́днеш оги́днете
3 особа оги́дне оги́днуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оги́д, оги́днув оги́дли, оги́днули
жін.р. оги́дла, оги́днула
сер.р. оги́дло, оги́днуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оги́дши, оги́днувши

Словник синонімів

СПРОТИ́ВИТИСЯ (стати противним, огидним, таким, що викликає відразу), СПРОТИ́ВІТИ, ОБРИДНУТИ, ОГИ́ДНУТИрозм., ОСТОГИ́ДНУТИ підсил. розм., ОСТОГИ́ДІТИ підсил. розм., ОПРОТИ́ВІТИ розм., ОГИ́ДІТИрідко.Мамі таки трудно підійти під смак: вона чогось все не хвалить паничів, чоловіків, а найбільш паничів. Чомусь вони їй неначе спротивились... чогось вони їй не до вподоби (І. Нечуй-Левицький); Люди, звичаї їх, своє життя навіть спротивіло їй. Все те таке обридле та непривітне, все те не має ніякої радості у її серці (Панас Мирний); Плив-плив [Еней], плив-плив, що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (І. Котляревський); Чув отаман Пушкарський, що не навертається до нього жінчине серце, - і все йому остогидло. Опротивів увесь світ (Г. Хоткевич). - Пор. набри́днути.