обітний 1 значення

-1-
прикметник
[книжн.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обі́тний обі́тна обі́тне обі́тні
родовий обі́тного обі́тної обі́тного обі́тних
давальний обі́тному обі́тній обі́тному обі́тним
знахідний обі́тний обі́тну обі́тне обі́тні
орудний обі́тним обі́тною обі́тним обі́тними
місцевий на/в обі́тному, обі́тнім на/в обі́тній на/в обі́тному, обі́тнім на/в обі́тних