обілитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обіли́тися, обіли́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обілі́мося, обілі́мось, обілі́мся | |
2 особа | обіли́ся, обіли́сь | обілі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обілю́ся, обілю́сь | обілимо́ся, обілимо́сь, обіли́мся |
2 особа | обіли́шся | обілите́ся, обілите́сь |
3 особа | обіли́ться | обіля́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обіли́вся, обіли́всь | обіли́лися, обіли́лись |
жін.р. | обіли́лася, обіли́лась | |
сер.р. | обіли́лося, обіли́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обіли́вшись |