обюшитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | об’ю́ши́тися, об’ю́ши́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | об’ю́шмося, об’ю́шмось, об’юші́мося, об’юші́мось, об’юші́мся | |
2 особа | об’ю́шся, об’юши́ся, об’юши́сь | об’ю́штеся, об’ю́штесь, об’юші́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | об’ю́шу́ся, об’ю́шу́сь | об’ю́шимо́ся, об’ю́шимо́сь, об’ю́ши́мся |
2 особа | об’ю́ши́шся | об’ю́шите́ся, об’ю́шите́сь |
3 особа | об’ю́ши́ться | об’ю́ша́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | об’ю́ши́вся, об’ю́ши́всь | об’ю́ши́лися, об’ю́ши́лись |
жін.р. | об’ю́ши́лася, об’ю́ши́лась | |
сер.р. | об’ю́ши́лося, об’ю́ши́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
об’ю́ши́вшись |