-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обшмо́ргувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | обшмо́ргуймо |
2 особа | обшмо́ргуй | обшмо́ргуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | обшмо́ргуватиму | обшмо́ргуватимемо, обшмо́ргуватимем |
2 особа | обшмо́ргуватимеш | обшмо́ргуватимете |
3 особа | обшмо́ргуватиме | обшмо́ргуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | обшмо́ргую | обшмо́ргуємо, обшмо́ргуєм |
2 особа | обшмо́ргуєш | обшмо́ргуєте |
3 особа | обшмо́ргує | обшмо́ргують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
обшмо́ргуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | обшмо́ргував | обшмо́ргували |
жін. р. | обшмо́ргувала |
сер. р. | обшмо́ргувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
обшмо́ргуваний |
Безособова форма |
обшмо́ргувано |
Дієприслівник |
обшмо́ргувавши |
Словник синонімів
ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні - про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ [ОБСКУБА́ТИ] (зривати щипками). - Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт [липи], та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); - Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів’ялі листочки (Ірина Вільде).