обцятковувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обцятко́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обцятко́вуймо
2 особа обцятко́вуй обцятко́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обцятко́вуватиму обцятко́вуватимемо, обцятко́вуватимем
2 особа обцятко́вуватимеш обцятко́вуватимете
3 особа обцятко́вуватиме обцятко́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обцятко́вую обцятко́вуємо, обцятко́вуєм
2 особа обцятко́вуєш обцятко́вуєте
3 особа обцятко́вує обцятко́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обцятко́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обцятко́вував обцятко́вували
жін. р. обцятко́вувала
сер. р. обцятко́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обцятко́вуваний
Безособова форма
обцятко́вувано
Дієприслівник
обцятко́вувавши