обусурманювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | обусурма́нювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обусурма́нюймо | |
2 особа | обусурма́нюй | обусурма́нюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обусурма́нюватиму | обусурма́нюватимемо, обусурма́нюватимем |
2 особа | обусурма́нюватимеш | обусурма́нюватимете |
3 особа | обусурма́нюватиме | обусурма́нюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обусурма́нюю | обусурма́нюємо, обусурма́нюєм |
2 особа | обусурма́нюєш | обусурма́нюєте |
3 особа | обусурма́нює | обусурма́нюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обусурма́нюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обусурма́нював | обусурма́нювали |
жін. р. | обусурма́нювала | |
сер. р. | обусурма́нювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обусурма́нюваний | ||
Безособова форма | ||
обусурма́нювано | ||
Дієприслівник | ||
обусурма́нювавши |