обумовлюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обумо́влюватися, обумо́влюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обумо́влюватиметься обумо́влюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обумо́влюється обумо́влюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обумо́влюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обумо́влювався, обумо́влювавсь обумо́влювалися, обумо́влювались
жін. р. обумо́влювалася, обумо́влювалась
сер. р. обумо́влювалося, обумо́влювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обумо́влювавшись