-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обті́сувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обті́суймо
2 особа обті́суй обті́суйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обті́суватиму обті́суватимемо, обті́суватимем
2 особа обті́суватимеш обті́суватимете
3 особа обті́суватиме обті́суватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обті́сую обті́суємо, обті́суєм
2 особа обті́суєш обті́суєте
3 особа обті́сує обті́сують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обті́суючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обті́сував обті́сували
жін. р. обті́сувала
сер. р. обті́сувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обті́суваний
Безособова форма
обті́сувано
Дієприслівник
обті́сувавши

Словник синонімів

I. ВИХО́ВУВАТИкого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИрозм.,ВИЛІ́ПЛЮВАТИрозм., МУШТРУВА́ТИфам.,ШКО́ЛИТИрозм., ОТІ́СУВАТИрозм., ОБТІ́СУВАТИрозм., ОБШЛІФО́ВУВАТИрозм.,СТРУ́НЧИТИрозм. - Док.: ви́ховати, ви́ростити, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, ви́глядіти, сформува́ти, ви́колисати, ви́колихати, ви́ліпити, ви́муштрувати, ви́школити, отеса́ти, обтеса́ти, обшліфува́ти. В ранніх.. літах нас виховують пильно й дбайливо (М. Зеров); Виховав дитину в добру годину (прислів’я); Я хотів для Валика зробити значно більше - виростити справжнього патріота, чудову людину (В. Логвиненко); І ось тепер він сидить з блокнотом та олівцем у руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей (О. Гончар); І вигодували й випестили з мене робітника дужого (Панас Мирний); - Як буде син - призвичаю й його до господарства, а дочка - вигляди, викохай її і віддай заміж за доброго чоловіка (Панас Мирний); - Ох, не просте це діло - формувати людину (О. Гончар); Високе, почесне й надзвичайно важке завдання - ліпити характер дитини (О. Донченко); З молодого, як із воску: що хоч, те й виліпиш (прислів’я); - Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Ю. Збанацький); - Ніколи не була я в школі - згадує Олена Семенівна. - Саме життя школило мене... (з журналу); З часом.. удалось матері його троха обтесати й освоїти.., але зробити з нього панича.. мати таки не здужала (І. Франко); Свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку (О. Гончар).
ОБРУ́БУВАТИ (очищати дерево від гілок, сучків, кори), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ОБТІ́СУВАТИ (перев. кору). - Док.: обруба́ти, обчухра́ти[очухра́тирозм. рідше], почухра́тирозм.обтеса́ти. Велетня [дерево] обрубують з галуззя і по утертій колії спускають горою на ріку (І. Франко); З лугу вигонив панський луговий, з поближньої ліщини - побережник, а своїх верб не стане, щоб на паливо їх обчухрувати (І. Муратов); Чухрали теслярі якісь колоди (О. Ільченко); Стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З. Тулуб).