обтушкувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обтушкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обтушку́ймо | |
2 особа | обтушку́й | обтушку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обтушку́ю | обтушку́ємо, обтушку́єм |
2 особа | обтушку́єш | обтушку́єте |
3 особа | обтушку́є | обтушку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обтушкува́в | обтушкува́ли |
жін.р. | обтушкува́ла | |
сер.р. | обтушкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обтушко́ваний | ||
Безособова форма | ||
обтушко́вано | ||
Дієприслівник | ||
обтушкува́вши |