обтушкований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обтушко́ваний обтушко́вана обтушко́ване обтушко́вані
родовий обтушко́ваного обтушко́ваної обтушко́ваного обтушко́ваних
давальний обтушко́ваному обтушко́ваній обтушко́ваному обтушко́ваним
знахідний обтушко́ваний, обтушко́ваного обтушко́вану обтушко́ване обтушко́вані, обтушко́ваних
орудний обтушко́ваним обтушко́ваною обтушко́ваним обтушко́ваними
місцевий на/в обтушко́ваному, обтушко́ванім на/в обтушко́ваній на/в обтушко́ваному, обтушко́ванім на/в обтушко́ваних