обтупати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обту́пати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обту́паймо | |
2 особа | обту́пай | обту́пайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обту́паю | обту́паємо, обту́паєм |
2 особа | обту́паєш | обту́паєте |
3 особа | обту́пає | обту́пають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обту́пав | обту́пали |
жін.р. | обту́пала | |
сер.р. | обту́пало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обту́павши |