обтулюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обту́люватися, обту́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обту́люймося, обту́люймось
2 особа обту́люйся, обту́люйсь обту́люйтеся, обту́люйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обту́люватимуся, обту́люватимусь обту́люватимемося, обту́люватимемось, обту́люватимемся
2 особа обту́люватимешся обту́люватиметеся, обту́люватиметесь
3 особа обту́люватиметься обту́люватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обту́лююся, обту́лююсь обту́люємося, обту́люємось, обту́люємся
2 особа обту́люєшся обту́люєтеся, обту́люєтесь
3 особа обту́люється обту́люються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обту́люючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обту́лювався, обту́лювавсь обту́лювалися, обту́лювались
жін. р. обту́лювалася, обту́лювалась
сер. р. обту́лювалося, обту́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обту́лювавшись