обтулюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | обту́люватися, обту́люватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обту́люймося, обту́люймось | |
2 особа | обту́люйся, обту́люйсь | обту́люйтеся, обту́люйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обту́люватимуся, обту́люватимусь | обту́люватимемося, обту́люватимемось, обту́люватимемся |
2 особа | обту́люватимешся | обту́люватиметеся, обту́люватиметесь |
3 особа | обту́люватиметься | обту́люватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обту́лююся, обту́лююсь | обту́люємося, обту́люємось, обту́люємся |
2 особа | обту́люєшся | обту́люєтеся, обту́люєтесь |
3 особа | обту́люється | обту́люються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обту́люючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обту́лювався, обту́лювавсь | обту́лювалися, обту́лювались |
жін. р. | обту́лювалася, обту́лювалась | |
сер. р. | обту́лювалося, обту́лювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обту́лювавшись |