обтріпати 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(обтрусити)

Словник відмінків

Інфінітив обтрі́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтрі́паймо
2 особа обтрі́пай обтрі́пайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́паю обтрі́паємо, обтрі́паєм
2 особа обтрі́паєш обтрі́паєте
3 особа обтрі́пає обтрі́пають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтрі́пав обтрі́пали
жін.р. обтрі́пала
сер.р. обтрі́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтрі́паний
Безособова форма
обтрі́пано
Дієприслівник
обтрі́павши

Словник синонімів

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИрозм. (з якоїсь поверхні). - Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся [Яким], обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).
-2-
дієслово доконаного виду
(зносити, пооббивати)

Словник відмінків

Інфінітив обтрі́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтрі́паймо
2 особа обтрі́пай обтрі́пайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́паю обтрі́паємо, обтрі́паєм
2 особа обтрі́паєш обтрі́паєте
3 особа обтрі́пає обтрі́пають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтрі́пав обтрі́пали
жін.р. обтрі́пала
сер.р. обтрі́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтрі́паний
Безособова форма
обтрі́пано
Дієприслівник
обтрі́павши

Словник синонімів

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИрозм. (з якоїсь поверхні). - Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся [Яким], обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).

Словник відмінків

Інфінітив обтріпа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтріпа́ймо
2 особа обтріпа́й обтріпа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтріпа́ю обтріпа́ємо, обтріпа́єм
2 особа обтріпа́єш обтріпа́єте
3 особа обтріпа́є обтріпа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтріпа́в обтріпа́ли
жін.р. обтріпа́ла
сер.р. обтріпа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтріпа́вши