обстрілюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обстрі́люваний обстрі́лювана обстрі́люване обстрі́лювані
родовий обстрі́люваного обстрі́люваної обстрі́люваного обстрі́люваних
давальний обстрі́люваному обстрі́люваній обстрі́люваному обстрі́люваним
знахідний обстрі́люваний, обстрі́люваного обстрі́лювану обстрі́люване обстрі́лювані, обстрі́люваних
орудний обстрі́люваним обстрі́люваною обстрі́люваним обстрі́люваними
місцевий на/в обстрі́люваному, обстрі́люванім на/в обстрі́люваній на/в обстрі́люваному, обстрі́люванім на/в обстрі́люваних