обсвітити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обсвіти́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обсвіті́мо, обсвіті́м | |
2 особа | обсвіти́ | обсвіті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обсвічу́ | обсві́тимо, обсві́тим |
2 особа | обсві́тиш | обсві́тите |
3 особа | обсві́тить | обсві́тять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обсвіти́в | обсвіти́ли |
жін.р. | обсвіти́ла | |
сер.р. | обсвіти́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обсві́чений | ||
Безособова форма | ||
обсві́чено | ||
Дієприслівник | ||
обсвіти́вши |