обрідчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обрі́дчастий обрі́дчаста обрі́дчасте обрі́дчасті
родовий обрі́дчастого обрі́дчастої обрі́дчастого обрі́дчастих
давальний обрі́дчастому обрі́дчастій обрі́дчастому обрі́дчастим
знахідний обрі́дчастий обрі́дчасту обрі́дчасте обрі́дчасті
орудний обрі́дчастим обрі́дчастою обрі́дчастим обрі́дчастими
місцевий на/в обрі́дчастому, обрі́дчастім на/в обрі́дчастій на/в обрі́дчастому, обрі́дчастім на/в обрі́дчастих