обрідкуватий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обрі́дкуватий | обрі́дкувата | обрі́дкувате | обрі́дкуваті |
родовий | обрі́дкуватого | обрі́дкуватої | обрі́дкуватого | обрі́дкуватих |
давальний | обрі́дкуватому | обрі́дкуватій | обрі́дкуватому | обрі́дкуватим |
знахідний | обрі́дкуватий | обрі́дкувату | обрі́дкувате | обрі́дкуваті |
орудний | обрі́дкуватим | обрі́дкуватою | обрі́дкуватим | обрі́дкуватими |
місцевий | на/в обрі́дкуватому, обрі́дкуватім | на/в обрі́дкуватій | на/в обрі́дкуватому, обрі́дкуватім | на/в обрі́дкуватих |