обрятовуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обрято́вуватися, обрято́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обрято́вуймося, обрято́вуймось
2 особа обрято́вуйся, обрято́вуйсь обрято́вуйтеся, обрято́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обрято́вуватимуся, обрято́вуватимусь обрято́вуватимемося, обрято́вуватимемось, обрято́вуватимемся
2 особа обрято́вуватимешся обрято́вуватиметеся, обрято́вуватиметесь
3 особа обрято́вуватиметься обрято́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обрято́вуюся, обрято́вуюсь обрято́вуємося, обрято́вуємось, обрято́вуємся
2 особа обрято́вуєшся обрято́вуєтеся, обрято́вуєтесь
3 особа обрято́вується обрято́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обрято́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обрято́вувався, обрято́вувавсь обрято́вувалися, обрято́вувались
жін. р. обрято́вувалася, обрято́вувалась
сер. р. обрято́вувалося, обрято́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обрято́вувавшись