обрятовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | обрято́вуватися, обрято́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обрято́вуймося, обрято́вуймось | |
2 особа | обрято́вуйся, обрято́вуйсь | обрято́вуйтеся, обрято́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обрято́вуватимуся, обрято́вуватимусь | обрято́вуватимемося, обрято́вуватимемось, обрято́вуватимемся |
2 особа | обрято́вуватимешся | обрято́вуватиметеся, обрято́вуватиметесь |
3 особа | обрято́вуватиметься | обрято́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обрято́вуюся, обрято́вуюсь | обрято́вуємося, обрято́вуємось, обрято́вуємся |
2 особа | обрято́вуєшся | обрято́вуєтеся, обрято́вуєтесь |
3 особа | обрято́вується | обрято́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обрято́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обрято́вувався, обрято́вувавсь | обрято́вувалися, обрято́вувались |
жін. р. | обрято́вувалася, обрято́вувалась | |
сер. р. | обрято́вувалося, обрято́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обрято́вувавшись |