обрушувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | обру́шувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обру́шуймо | |
2 особа | обру́шуй | обру́шуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обру́шуватиму | обру́шуватимемо, обру́шуватимем |
2 особа | обру́шуватимеш | обру́шуватимете |
3 особа | обру́шуватиме | обру́шуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обру́шую | обру́шуємо, обру́шуєм |
2 особа | обру́шуєш | обру́шуєте |
3 особа | обру́шує | обру́шують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обру́шуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обру́шував | обру́шували |
жін. р. | обру́шувала | |
сер. р. | обру́шувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обру́шуваний | ||
Безособова форма | ||
обру́шувано | ||
Дієприслівник | ||
обру́шувавши |