обриштований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обришто́ваний обришто́вана обришто́ване обришто́вані
родовий обришто́ваного обришто́ваної обришто́ваного обришто́ваних
давальний обришто́ваному обришто́ваній обришто́ваному обришто́ваним
знахідний обришто́ваний обришто́вану обришто́ване обришто́вані
орудний обришто́ваним обришто́ваною обришто́ваним обришто́ваними
місцевий на/в обришто́ваному, обришто́ванім на/в обришто́ваній на/в обришто́ваному, обришто́ванім на/в обришто́ваних