обридити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обри́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обри́дьмо
2 особа обри́дь обри́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обри́джу обри́димо, обри́дим
2 особа обри́диш обри́дите
3 особа обри́дить обри́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обри́див обри́дили
жін.р. обри́дила
сер.р. обри́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обри́дивши