обригуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]
Словник відмінків
Інфінітив | обри́гуватися, обри́гуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обри́гуймося, обри́гуймось | |
2 особа | обри́гуйся, обри́гуйсь | обри́гуйтеся, обри́гуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обри́гуватимуся, обри́гуватимусь | обри́гуватимемося, обри́гуватимемось, обри́гуватимемся |
2 особа | обри́гуватимешся | обри́гуватиметеся, обри́гуватиметесь |
3 особа | обри́гуватиметься | обри́гуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обри́гуюся, обри́гуюсь | обри́гуємося, обри́гуємось, обри́гуємся |
2 особа | обри́гуєшся | обри́гуєтеся, обри́гуєтесь |
3 особа | обри́гується | обри́гуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обри́гуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обри́гувався, обри́гувавсь | обри́гувалися, обри́гувались |
жін. р. | обри́гувалася, обри́гувалась | |
сер. р. | обри́гувалося, обри́гувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обри́гувавшись |