обригуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив обри́гуватися, обри́гуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обри́гуймося, обри́гуймось
2 особа обри́гуйся, обри́гуйсь обри́гуйтеся, обри́гуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обри́гуватимуся, обри́гуватимусь обри́гуватимемося, обри́гуватимемось, обри́гуватимемся
2 особа обри́гуватимешся обри́гуватиметеся, обри́гуватиметесь
3 особа обри́гуватиметься обри́гуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обри́гуюся, обри́гуюсь обри́гуємося, обри́гуємось, обри́гуємся
2 особа обри́гуєшся обри́гуєтеся, обри́гуєтесь
3 особа обри́гується обри́гуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обри́гуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обри́гувався, обри́гувавсь обри́гувалися, обри́гувались
жін. р. обри́гувалася, обри́гувалась
сер. р. обри́гувалося, обри́гувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обри́гувавшись