обригати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив обрига́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обрига́ймо
2 особа обрига́й обрига́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обрига́ю обрига́ємо, обрига́єм
2 особа обрига́єш обрига́єте
3 особа обрига́є обрига́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обрига́в обрига́ли
жін.р. обрига́ла
сер.р. обрига́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обрига́вши