обректися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обректи́ся, обректи́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обречі́мося, обречі́мось, обречі́мся
2 особа обречи́ся, обречи́сь обречі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обречу́ся, обречу́сь обречемо́ся, обречемо́сь, обрече́мся
2 особа обрече́шся обречете́ся, обречете́сь
3 особа обрече́ться обречу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обрі́кся обрекли́ся, обрекли́сь
жін.р. обрекла́ся, обрекла́сь
сер.р. обрекло́ся, обрекло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обрі́кшись