обрабувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(пограбувати) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | обрабува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обрабу́ймо | |
2 особа | обрабу́й | обрабу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обрабу́ю | обрабу́ємо, обрабу́єм |
2 особа | обрабу́єш | обрабу́єте |
3 особа | обрабу́є | обрабу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обрабува́в | обрабува́ли |
жін.р. | обрабува́ла | |
сер.р. | обрабува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обрабо́ваний | ||
Безособова форма | ||
обрабо́вано | ||
Дієприслівник | ||
обрабува́вши |