обповитий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обпови́тий обпови́та обпови́те обпови́ті
родовий обпови́того обпови́тої обпови́того обпови́тих
давальний обпови́тому обпови́тій обпови́тому обпови́тим
знахідний обпови́тий обпови́ту обпови́те обпови́ті
орудний обпови́тим обпови́тою обпови́тим обпови́тими
місцевий на/в обпови́тому, обпови́тім на/в обпови́тій на/в обпови́тому, обпови́тім на/в обпови́тих