-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обпері́зувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | обпері́зуймо |
2 особа | обпері́зуй | обпері́зуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | обпері́зуватиму | обпері́зуватимемо, обпері́зуватимем |
2 особа | обпері́зуватимеш | обпері́зуватимете |
3 особа | обпері́зуватиме | обпері́зуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | обпері́зую | обпері́зуємо, обпері́зуєм |
2 особа | обпері́зуєш | обпері́зуєте |
3 особа | обпері́зує | обпері́зують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
обпері́зуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | обпері́зував | обпері́зували |
жін. р. | обпері́зувала |
сер. р. | обпері́зувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
обпері́зуваний |
Безособова форма |
обпері́зувано |
Дієприслівник |
обпері́зувавши |
Словник синонімів
ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ [ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ [ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти [обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти [вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.
ОТО́ЧУВАТИ (про ліс, дерева, будівлі і т. ін. - міститися навколо чого-небудь), ОПЕРІ́ЗУВАТИ [ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше], ОБХО́ПЛЮВАТИ [ОХО́ПЛЮВАТИ], ОБСТУПА́ТИ [ОСТУПА́ТИ розм.], ОСЯГА́ТИ, ОБСТАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБВО́ДИТИ, ОБІЙМА́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше; ОБГИНА́ТИ [ОГИНА́ТИ] (перев. півколом); ОБНИ́ЗУВАТИ (бути розміщеним навколо чогось рядками); ОПОЯ́СУВАТИ рідше (у вигляді смуги); ОГОРО́ДЖУВАТИ рідше, ОБДАВА́ТИ діал. - Док.: оточи́ти, опереза́ти [обпереза́ти], обхопи́ти [охопи́ти], обступи́ти [оступи́ти], осягну́ти [осягти́], обста́ти, опови́ти, облягти́, обви́ти, обве́сти, обійня́ти, обігну́ти, обниза́ти, опоясати, огороди́ти, обда́ти. Старі дуби оточували галявину (О. Донченко); Москву оперізують світлі житлові масиви, кожний з яких - сучасне місто середньої величини (з газети); Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Б. Грінченко); Сам [Чохов] пішов шукати воду. Він знайшов її у тихій заводі, яку зі всіх боків обступали комиші (Григорій Тютюнник); Маленьку хату оступили кругом високі ясени (С. Васильченко); Їдем лісом, нас ліс Мов наметом осяга (П. Грабовський); Тече струмок в своїм багнистім ложі. Його обстали берестки малі (М. Бажан); Ліс темними крилами своїми озеро оповив (І. Волошин); Сумні млини облягли широкий майдан (Панас Мирний); Висока кам’яна стіна обвивала сад; Фруктовий садок обіймав палац з півночі (Ю. Смолич); Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); Обнизали вони [хатки] кругом низкою глибоку долину (І. Нечуй-Левицький); Сотні тисяч москвичів [захищаючи Москву від фашистських загарбників] цілодобово працювали на будівництві оборонних рубежів, що опоясували столицю (з журналу); Пробігла [Люба] біля верб, що живою рамкою огороджували лісове подвір’я (М. Стельмах); Високо.. випинається Рарив. Його обдає темно-зелений ліс (О. Кобилянська).
ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв’язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ [ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше], УПЕРІ́ЗУВАТИ [ВПЕРІ́ЗУВАТИ], ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПОЯ́СУВАТИ розм. - Док.: підпереза́ти, опереза́ти [обпереза́ти], упереза́ти [впереза́ти], перепереза́ти, опоя́сати, перепоясати. Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком (О. Ковінька); Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував доточений (бо нестачало) вузенький пояс (В. Земляк); В нього була така сама гімнастьорка, як у Шаптали, але як же хвацько переперізував її пояс (П. Загребельний). - Пор. обв’я́зувати.