-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | оборо́нець | оборо́нці |
родовий | оборо́нця | оборо́нців |
давальний | оборо́нцеві, оборо́нцю | оборо́нцям |
знахідний | оборо́нця | оборо́нців |
орудний | оборо́нцем | оборо́нцями |
місцевий | на/в оборо́нцеві, оборо́нці, оборо́нцю | на/в оборо́нцях |
кличний | оборо́нцю | оборо́нці |
Словник синонімів
АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. [Мартіан:] Ти в’язнів не одвідуєш на те, щоб я їх міг з темниці визволяти, боронячи їх справ, як адвокат (Леся Українка); Захисники й судді об’їдались останнім мужицьким скарбом, ..вони замучили селян, що затялись на своєму (М. Стельмах); Опісля говорить оборонець Гната (М. Коцюбинський); Бідні злочинці божились, благали, Слухали журно своїх речників, Громом гриміли слова прокурора, - В’язні злякались і згодились вмерти (О. Олесь).
ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Стало їй солодко, що в неї з’явився в рідному домі захисник, який не дасть її скривдити (З. Тулуб); Відбулася блискавична бійка. Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником (О. Гончар); - То Місяць є вашим [заячим] царем? - мовив Слон. - Так, є, він наш цар і наш патрон (І. Франко); [Люда:] Я можу про це поговорити сама. Мені не потрібні адвокати (С. Голованівський). - Пор. покрови́тель.