обнародуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обнаро́дуваний обнаро́дувана обнаро́дуване обнаро́дувані
родовий обнаро́дуваного обнаро́дуваної обнаро́дуваного обнаро́дуваних
давальний обнаро́дуваному обнаро́дуваній обнаро́дуваному обнаро́дуваним
знахідний обнаро́дуваний обнаро́дувану обнаро́дуване обнаро́дувані
орудний обнаро́дуваним обнаро́дуваною обнаро́дуваним обнаро́дуваними
місцевий на/в обнаро́дуваному, обнаро́дуванім на/в обнаро́дуваній на/в обнаро́дуваному, обнаро́дуванім на/в обнаро́дуваних