обміркуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обміркува́тися, обміркува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмірку́ймося, обмірку́ймось
2 особа обмірку́йся, обмірку́йсь обмірку́йтеся, обмірку́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмірку́юся, обмірку́юсь обмірку́ємося, обмірку́ємось, обмірку́ємся
2 особа обмірку́єшся обмірку́єтеся, обмірку́єтесь
3 особа обмірку́ється обмірку́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обміркува́вся, обміркува́всь обміркува́лися, обміркува́лись
жін.р. обміркува́лася, обміркува́лась
сер.р. обміркува́лося, обміркува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обміркува́вшись