обмірковуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обмірко́вуватися, обмірко́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обмірко́вуватиметься обмірко́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обмірко́вується обмірко́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обмірко́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обмірко́вувався, обмірко́вувавсь обмірко́вувалися, обмірко́вувались
жін. р. обмірко́вувалася, обмірко́вувалась
сер. р. обмірко́вувалося, обмірко́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обмірко́вувавшись