обміркований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обмірко́ваний обмірко́вана обмірко́ване обмірко́вані
родовий обмірко́ваного обмірко́ваної обмірко́ваного обмірко́ваних
давальний обмірко́ваному обмірко́ваній обмірко́ваному обмірко́ваним
знахідний обмірко́ваний обмірко́вану обмірко́ване обмірко́вані
орудний обмірко́ваним обмірко́ваною обмірко́ваним обмірко́ваними
місцевий на/в обмірко́ваному, обмірко́ванім на/в обмірко́ваній на/в обмірко́ваному, обмірко́ванім на/в обмірко́ваних