-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обмі́нювати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | обмі́нюймо |
2 особа | обмі́нюй | обмі́нюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | обмі́нюватиму | обмі́нюватимемо, обмі́нюватимем |
2 особа | обмі́нюватимеш | обмі́нюватимете |
3 особа | обмі́нюватиме | обмі́нюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | обмі́нюю | обмі́нюємо, обмі́нюєм |
2 особа | обмі́нюєш | обмі́нюєте |
3 особа | обмі́нює | обмі́нюють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
обмі́нюючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | обмі́нював | обмі́нювали |
жін. р. | обмі́нювала |
сер. р. | обмі́нювало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
обмі́нюваний |
Безособова форма |
обмі́нювано |
Дієприслівник |
обмі́нювавши |
Словник синонімів
МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ [ЗАМІ́НЮВАТИ], ЗМІ́НЮВАТИ [ЗМІНЯ́ТИ] (брати, використовувати одне замість одного); ПЕРЕМІНЯ́ТИ [ПЕРЕМІ́НЮВАТИ] (що-небудь чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); ПІДМІНЯ́ТИ [ПІДМІ́НЮВАТИ] (звичайно непомітно); ВИМІ́НЮВАТИ (що-небудь за щось). - Док.: поміня́ти, обміня́ти, проміня́ти, розміня́ти, заміни́ти, зміни́ти, переміни́ти, підміни́ти, ви́міняти. - Молодець, синку! Не міняй на солодкий пиріг свою гідність (І. Багмут); Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); - Здорові були, хлопці! - Здорова, лисичко-сестричко! - Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок! - Добре, - кажуть (казка); Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову (П. Загребельний); Якось лагодив я на хазяйській хатині димаря: цеглу, що вивітрилась, заміняв новою (І. Муратов); Стальні електроди розтоплювались, коротшали. Сахно змінював їх мало не одним духом (В. Собко); Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирних часових (Т. Шевченко); До самого вечора жінки мерзли на магістратськім подвір’ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати і не мож було їх вигнати (В. Стефаник); - Пам’ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах); І самопал, і пучечку пороху Гриць виміняв за кишенькового ножичка (Д. Ткач).