-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обм’я́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обм’я́кнімо, обм’я́кнім
2 особа обм’я́кни обм’я́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обм’я́кну обм’я́кнемо, обм’я́кнем
2 особа обм’я́кнеш обм’я́кнете
3 особа обм’я́кне обм’я́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обм’я́к, обм’я́кнув обм’я́кли, обм’я́кнули
жін.р. обм’я́кла, обм’я́кнула
сер.р. обм’я́кло, обм’я́кнуло
Активний дієприкметник
обм’я́клий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обм’я́кши, обм’я́кнувши

Словник синонімів

ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М’Я́КШАТИ, М’Я́КНУТИ, ОБМ’ЯКА́ТИрозм., ДОБРІ́ТИрозм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ[ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ]розм. - Док.: подобрі́шати, злагідні́ти, полагідні́ти, полагідні́шати, пом’я́кшати, зм’я́кнути, обм’я́кнути, подобрі́ти, здобрі́ти, уласка́витися[власка́витися]. Старий вояка ніби добрішав на схилі літ, позбавлявся категоричності в судженнях (О. Гончар); - Говори, адвокате, говори! - сказала, трохи лагідніючи і всміхаючись, мати (І. Франко); Птахи вторували дивній мелодії, лагіднішали хижі звірі в барлогах (Р. Іваничук); Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м’якшала (Панас Мирний); Бідний просить, бідний молить, Багач - ні словечка. На остаток ніби зм’якнув (С. Руданський); Гена обм’як, обличчя його розпливлось у сумній, винуватій посмішці (В. Дрозд); Раді́й, добрі́й. Перепочинь від повсякденного, буденного, дрібного (О. Довженко); - Не журись, - вмовляю її, - не журись! Може, ще батько власкавиться - він же тебе жалує (Марко Вовчок).