-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обмо́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмо́чуймо
2 особа обмо́чуй обмо́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмо́чуватиму обмо́чуватимемо, обмо́чуватимем
2 особа обмо́чуватимеш обмо́чуватимете
3 особа обмо́чуватиме обмо́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обмо́чую обмо́чуємо, обмо́чуєм
2 особа обмо́чуєш обмо́чуєте
3 особа обмо́чує обмо́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обмо́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обмо́чував обмо́чували
жін. р. обмо́чувала
сер. р. обмо́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обмо́чуваний
Безособова форма
обмо́чувано
Дієприслівник
обмо́чувавши

Словник синонімів

МОЧИ́ТИ (робити мокрим),НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ[ВМОЧА́ТИ], УМО́ЧУВАТИ[ВМО́ЧУВАТИ] (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину);ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною);ПІДМО́ЧУВАТИ, ПРИМО́ЧУВАТИ (трохи, злегка або знизу); ЗВОЛО́ЖУВАТИ, ВОЛО́ЖИТИ, ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ЗВО́ГЧУВАТИрозм.,ЗАВОЛО́ЖУВАТИ розм. (робити вологим); ЗБРИ́ЗКУВАТИ (вкривати краплинами, бризками); РОСИ́ТИ, ЗРО́ШУВАТИ, ОБРО́ШУВАТИ, ЗАРО́ШУВАТИ (росою, дощем, потом, слізьми тощо). - Док.: помочи́ти, намочи́ти, замочи́ти, змочи́ти, умочи́ти[вмочи́ти], обмочи́ти, промочи́ти, підмочи́ти, примочи́ти, зволо́жити, відволо́жити, зво́гчити, заволо́жити, збри́зкати, пороси́ти, зроси́ти, оброси́ти, зароси́ти. Гарячка палила його всередині, він щохвилини мочив руку в воді та охолоджував чоло, очі, голову (М. Коцюбинський); Бабуня намочує рушник в оцті, і мама добре натирає ним Дарчині скроні (Ірина Вільде); Замочила хустиночку, Дрібні сльози витираючи (пісня); Тумани сливе щоночі гуляють вже тут і змочують дорогу (М. Коцюбинський); Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу (М. Старицький); Івась.. обмочив свої гарячі уста у теплу воду (Панас Мирний); Часто дощі промочували наскрізь валки, але Катерина розвішувала на тички оберемки сіна, щоб не гнило (С. Чорнобривець); Василя було легко поранено в плече, кров підмочила гімнастерку (Ю. Яновський); Він не дає мені нічого втомного робити для нього.., а тільки примочую йому голову одеколоном (Леся Українка); А хмари мусять землю напувати, Зволожувати ниву для сівби (Л. Первомайський); Гули сніговії і спадали грози, сушило землю сонце і дощі воложили її (Н. Рибак); Він задумливо одволожив у губах хімічний олівець і написав перші рядки (І. Микитенко); Анастас видобув із-за туніки дві вузенькі наліпки, помазані риб’ячим клеєм. Звогчив їх, підтягнув у двох місцях шкіру лиця і приклеїв наліпками так, що все лице змінило вигляд (Юліан Опільський); Насіння у Кобзарів особливе. Віра Андріївна сма-жила його перед полум’ям, збризкуючи водою (Ю. Мушкетик); Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану (О. Олесь); Сльози зрошували обличчя (О. Донченко); Ось уже й піт оброшує чоло, витираю його рукавом (М. Стельмах); Довго бродив ланом [Грицько], не зважав на те, що по коліна зарошував себе (Мирослав Ірчан).